Винахід – це технологічне (технічне) рішення завдання, що відповідає умовам патентоздатності (новизна, винахідницький рівень, промислова придатність).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі.

Об'єктом винаходу, правова охорона якому надається може бути:

  • продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
  • процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом, строк дії правової охорони якого становить 20 років, починаючи від дати подання заявки на видачу патенту. Однак, права, що випливають із патенту, починають діяти від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак, що містяться у формулі винаходу. Тлумачення формули здійснюється в межах опису винаходу і відповідних креслень.

Право на одержання патенту має винахідник. Фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу, а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки не являються винахідниками. Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково. 

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу.        

Право на одержання патенту на службовий винахід має роботодавець винахідника.

Відповідно право на одержання патенту має або правонаступник винахідника, або роботодавця.